погонач
Пого́нач, -ча
м. Часть ручной мельницы. см. жорна. Шух. І. 146.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погонач — -а, ч., зах. Частина ручного млина. Великий тлумачний словник сучасної мови