погонач
пого́нач
-а, ч., зах.
Частина ручного млина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погонач — Пого́нач, -ча м. Часть ручной мельницы. см. жорна. Шух. І. 146. Словник української мови Грінченка