погонити
Погонити, -ню, -ниш
гл. = поганяти. Ані стій, ані погони. посл. Ой у лузі воли в плузі, мій милий погонишь, за поясом батіг носить, за мною голосить. Чуб. V. 73.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me