погонечка
Погінь, -го́ні
ж. = погонь. А я у погінь за ним, та й догнав. Новомоск. у. Не дрімай, козаче, не дрімай зо мною, сам же ти знаєш, погінь за тобою. Чуб. V. 278. ум. погонечка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me