погрішити
Погріши́ти, -шу́, -ши́ш
гл. Погрѣшить. Узяв великий жаль його спасенну душу, що словом погрішив, сказав неправду Богу. К. Псал. 246.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погрішити — погріши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- погрішити — див. погрішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погрішити — ПОГРІШИ́ТИ див. погріша́ти. Словник української мови у 20 томах
- погрішити — ГРІШИ́ТИ (чинити гріх), ПРОГРІША́ТИ розм., ПРОГРІША́ТИСЯ розм., СОГРІША́ТИ заст. — Док.: згріши́ти, погріши́ти, прогріши́ти, прогріши́тися, согріши́ти. Словник синонімів української мови
- погрішити — ПОГРІШИ́ТИ див. погріша́ти. Словник української мови в 11 томах