1. Словник синонімів української мови

погрішити

ГРІШИ́ТИ (чинити гріх), ПРОГРІША́ТИ розм., ПРОГРІША́ТИСЯ розм., СОГРІША́ТИ заст. — Док.: згріши́ти, погріши́ти, прогріши́ти, прогріши́тися, согріши́ти. Висповідавшись, прийшла вона з церкви і, щоб не грішити, лягла мерщій спати (Панас Мирний); (Солоха:) За віщо таке лишенько на мене? Чим я провинила, чим прогрішила? (М. Кропивницький); — Ми прогрішилися, Марійко! ..Нам було прийняти сиротя Михайлове (О. Кобилянська); — Що день, що час ми тяжко согрішаєм перед Господом нашим (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погрішити — погріши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погрішити — див. погрішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погрішити — ПОГРІШИ́ТИ див. погріша́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. погрішити — ПОГРІШИ́ТИ див. погріша́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. погрішити — Погріши́ти, -шу́, -ши́ш гл. Погрѣшить. Узяв великий жаль його спасенну душу, що словом погрішив, сказав неправду Богу. К. Псал. 246. Словник української мови Грінченка