подейкувати
Подейкувати, -кую, -єш
гл. Поговаривать. ЕЗ. V. 21. Ну, що подейкують про його. Борз. у. Люде подейкують, що подушного не буде. Валк. у. Чи сватають тебе, дівко? — Ні, не сватають, а тільки подейкують. Кобел. у. Подейкували на Бульбу, що він ніби то украв, аж воно виявилось потім, що аж он хто. Волч. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подейкувати — поде́йкувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- подейкувати — (прв. неос.) ГОВОРИТИ, казати, гомоніти, ПАЩЕКУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- подейкувати — див. говорити Словник синонімів Вусика
- подейкувати — -ують, недок., перех. і неперех., розм. Говорити, розповідати що-небудь про когось, щось; передавати чутки, поголоски і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подейкувати — ПОДЕ́ЙКУВАТИ, ують, недок., що і без прям. дод., розм. Час від часу, подекуди говорити, розповідати що-небудь про когось, щось; переказувати чутки, поголоски і т. ін. Ну, що подейкують про його (Сл. Б. Грінченка); – Що ж там подейкують на базарі?... Словник української мови у 20 томах
- подейкувати — РОЗПОВІДА́ТИ (передавати усно щось про кого-, що-небудь, передавати словами бачене, пережите тощо), ОПОВІДА́ТИ, РОЗКА́ЗУВАТИ, ГОВОРИ́ТИ, ПОВІДОМЛЯ́ТИ, ПОВІДА́ТИ (ПОВІ́ДУВАТИ), ПРОМОВЛЯ́ТИ, ВИКЛАДА́ТИ, ДОКЛАДА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ розм. Словник синонімів української мови
- подейкувати — ПОДЕ́ЙКУВАТИ, ують, недок., перех. і неперех., розм. Говорити, розповідати що-небудь про когось, щось; передавати чутки, поголоски і т. ін. Ну, що подейкують про його (Сл. Гр.); — Що ж там подейкують на базарі? Які там новини? (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах