1. Словник української мови Грінченка

подзюрити

Подзюри́ти, -рю́, -ри́ш

гл. Полить струей. Он знов крізь стелю подзюрило. О сильномъ дождѣ: полить. А тут. знов подзюрив дорщ. О. 1862. І. 59.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подзюрити — подзюри́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. подзюрити — -ить, док., розм. Почати дзюрити. || безос. || Полити сильно (про дощ). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подзюрити — ПОДЗЮРИ́ТИ, и́ть, док., розм. Почати дзюрити; // безос. Он знов крізь стелю подзюрило (Сл. Б. Грінченка); // Полити сильно (про дощ). А тут знов подзюрив дощ (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. подзюрити — ПОДЗЮРИ́ТИ, и́ть, док., розм. Почати дзюрити; // безос. Он знов крізь стелю подзюрило (Сл. Гр.); // Полити сильно (про дощ). А тут знов подзюрив дощ (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах