1. Словник української мови в 11 томах

подзюрити

ПОДЗЮРИ́ТИ, и́ть, док., розм. Почати дзюрити;

// безос.

Он знов крізь стелю подзюрило (Сл. Гр.);

// Полити сильно (про дощ).

А тут знов подзюрив дощ (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подзюрити — подзюри́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. подзюрити — -ить, док., розм. Почати дзюрити. || безос. || Полити сильно (про дощ). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подзюрити — ПОДЗЮРИ́ТИ, и́ть, док., розм. Почати дзюрити; // безос. Он знов крізь стелю подзюрило (Сл. Б. Грінченка); // Полити сильно (про дощ). А тут знов подзюрив дощ (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. подзюрити — Подзюри́ти, -рю́, -ри́ш гл. Полить струей. Он знов крізь стелю подзюрило. О сильномъ дождѣ: полить. А тут. знов подзюрив дорщ. О. 1862. І. 59. Словник української мови Грінченка