подирати

Значення в інших словниках

1. подирати — подира́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. подирати — -ає, недок., перех. і без додатка, розм. Викликати тремтіння, озноб. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подирати — ПОДИРА́ТИ, а́є, недок., розм. 1. що і без прям. дод. Дерти, рвати. Подирати старі сорочки. 2. кого і без прям. дод., перен. Сварити, лаяти. Як бере, то свого батька дере, а як віддава [віддає], то свого подира (Сл. Б. Грінченка). 3. кого і без прям. дод., перен. Виклика́ти тремтіння, остуду. Словник української мови у 20 томах
4. подирати — (аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
5. подирати — МОРО́ЗИТИ (дуже охолоджувати), ЗАМОРО́ЖУВАТИ, ПРОМОРО́ЖУВАТИ, ДАВИ́ТИ розм., ПРИДА́ВЛЮВАТИ розм., ТИ́СНУТИ розм., ПОДИРА́ТИ розм. (про дуже сильний мороз); ПРИМОРО́ЖУВАТИ (злегка). — Док. Словник синонімів української мови
6. подирати — ПОДИРА́ТИ, а́є, недок., перех. і без додатка, розм. Виклика́ти тремтіння, озноб. ◊ Моро́з подира́є по́за шкі́рою (по́за шку́рою, по шкі́рі, по́за спи́ною і т. ін.) див. моро́з. Словник української мови в 11 томах