1. Словник української мови Грінченка

подина

Поди́на, -ни

ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подина — див. низовина Словник синонімів Вусика
  2. подина — -и, ж. 1》 Подова плита в плавильній печі. 2》 діал. Низина. 3》 діал. Рівне місце в горах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подина — ПОДИ́НА, и, ж. 1. Подова плита в плавильній печі. Члени бригади викладають вогнетривкою цеглою подину печі (з газ.). 2. діал. Западина, низовина. Словник української мови у 20 томах
  4. подина — ПОДИ́НА, и, ж. 1. Подова плита в плавильній печі. Члени бригади викладають вогнетривкою цеглою подину печі (Роб. газ., 13.ХІ 1962, 2). 2. діал. Низина. А там, на схід, у далечезній подині простелялись ферганські степи (Ле, Міжгір’я, 1953, 86). 3. діал. Рівне місце в горах. Словник української мови в 11 томах