подина
ПОДИ́НА, и, ж.
1. Подова плита в плавильній печі.
Члени бригади викладають вогнетривкою цеглою подину печі (з газ.).
2. діал. Западина, низовина.
А там, на схід, у далечезній подині простелялись ферганські степи (Іван Ле);
Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить (Сл. Б. Грінченка).
3. діал. Рівне місце в горах.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подина — див. низовина Словник синонімів Вусика
- подина — -и, ж. 1》 Подова плита в плавильній печі. 2》 діал. Низина. 3》 діал. Рівне місце в горах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подина — ПОДИ́НА, и, ж. 1. Подова плита в плавильній печі. Члени бригади викладають вогнетривкою цеглою подину печі (Роб. газ., 13.ХІ 1962, 2). 2. діал. Низина. А там, на схід, у далечезній подині простелялись ферганські степи (Ле, Міжгір’я, 1953, 86). 3. діал. Рівне місце в горах. Словник української мови в 11 томах
- подина — Поди́на, -ни ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить. н. п. Словник української мови Грінченка