1. Словник української мови Грінченка

подоба

Подоба, -би

ж.

1) Образъ, видъ, наружность. Виходь, наша пані молода, аби-сьме виділи, што в тя за подоба: ци-сь така, як била, ци-сь ся перемінила. Гол. IV. 441. Що в салдата за подоба, за плечима вся худоба. Чуб. V. 970. Дуже гарна дівчина, такої подоби і не бачили у нас. Стор. МПр. 27.

2) Сходство, подобіе.

3) Употребляется какъ нарѣчіе или безл. глаголъ преимущественно съ отрицаніемъ въ значеніи: прилично, слѣдуетъ; нравится. Г. Барв. 420. Чи подоба так робити? Чи подоба ж се, бабуню? МВ. (О. 1862. III. 37). Не подоба зірці так рано зіходити, не подоба дівці до козака виходити. Чуб. V. 311. Не подоба, діду, тобі таке робити. Зміев. у. Не подоба твоя, не подобны річи викладати коня, до коханя бічи. Гол. III. 317.

4) до подоби. Нравится. Ой, дівчино, то-сь ми до подоби. Гол.

4) у подобі стати. Понравиться. У подобі став їй новий піп. Г. Барв. 149. ум. подо́бонька. Як милого не любити, коли подобонька: сам білявий, вус чорнявий, як у соколонька. Гол.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подоба — подоба (176, 335) — вигляд [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. подоба — подо́ба 1 іменник жіночого роду зовнішність; щось схоже на кого-, що-небудь подо́ба 2 іменник жіночого роду, істота істота діал. Орфографічний словник української мови
  3. подоба — Зовнішність, образ, кн. зовнішній вигляд; (між А і Б) подібність, схожість, подобйзна; Г. істота. Словник синонімів Караванського
  4. подоба — див. схожий Словник синонімів Вусика
  5. подоба — -и, ж. 1》 Зовнішній вигляд; зовнішність. || Зовнішній вигляд, зовнішність когось, що виникає в чиїй-небудь уяві, пам'яті; образ. || з означ. Сукупність зовнішніх ознак, що характеризують кого-, що-небудь. || у сполуч. з прикм. моральна, духовна і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. подоба — ПОДО́БА, и, ж. 1. Зовнішній вигляд; (стосовно людини); зовнішність. Із сієї ж то дівчинки виросла дуже гарна дівчина, такої подоби і не бачили у нас на Україні (О. Словник української мови у 20 томах
  7. подоба — подоба портрет (ст): Звертає увагу на хист Куриласа чарувати видця краєвидом. Навіть на подобах стрільців дає за погруддям краєвид і воздушний простір (Боберський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. подоба — ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́БА, ПОСТА́ВА рідше (стосовно людини); ОБЛИ́ЧЧЯ, КШТАЛТ, ЛИЦЕ́ рідко, ЛИК заст. (стосовно чого-небудь). Словник синонімів української мови
  9. подоба — ПОДО́БА, и, ж. 1. Зовнішній вигляд; зовнішність. Із сієї ж то дівчинки виросла дуже гарна дівчина, такої подоби і не бачили у нас на Україні (Стор. Словник української мови в 11 томах