подоточувати
Подото́чувати, -чую, -єш
гл. Прибавить къ чему, приставить, пришить еще кусокъ (во множествѣ). Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком подоточувана. Мет. 26.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подоточувати — подото́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- подоточувати — -ую, -уєш. Док. до доточувати. || Доточити усе або багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подоточувати — ПОДОТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док. 1. що. Шиючи, прикріпити щось до чого-небудь (про все або багато чого-небудь); попришивати, поприточувати. Подоточувати до жилетки рукави. 2. що. Зробити довшим (про все або багато чого-небудь). Словник української мови у 20 томах