подоточувати
ПОДОТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док.
1. що. Шиючи, прикріпити щось до чого-небудь (про все або багато чого-небудь); попришивати, поприточувати.
Подоточувати до жилетки рукави.
2. що. Зробити довшим (про все або багато чого-небудь).
Подоточувати холоши в штанаах;
// Створювати враження більшої довжини, тривалості, ніж насправді.
* Образно. Червень ніби подоточував дні.
3. кому що, чого, розм. Додати комусь чого-небудь (про всіх або багатьох).
Подоточувати працівникам зарплати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подоточувати — подото́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- подоточувати — -ую, -уєш. Док. до доточувати. || Доточити усе або багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подоточувати — Подото́чувати, -чую, -єш гл. Прибавить къ чему, приставить, пришить еще кусокъ (во множествѣ). Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком подоточувана. Мет. 26. Словник української мови Грінченка