1. Словник української мови Грінченка

подриґус

Подриґус, -са

м. Въ выраж.: з подриґусом (уклонитися). Сильно разшаркнувшись (поклониться). Вклонивсь хлопець та ще з таким подриґусом, аж долівку здер. Ов. Л. 250.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подриґус — ПОДРИ́ҐУС, а, ч.: ◇ Вклони́тися / розкла́нятися з подри́ґусом див. уклоня́тися. Словник української мови у 20 томах