подриґус
ПОДРИ́ҐУС, а, ч.:
◇ Вклони́тися / розкла́нятися з подри́ґусом див. уклоня́тися.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подриґус — Подриґус, -са м. Въ выраж.: з подриґусом (уклонитися). Сильно разшаркнувшись (поклониться). Вклонивсь хлопець та ще з таким подриґусом, аж долівку здер. Ов. Л. 250. Словник української мови Грінченка