подужу
Поду́жу
нар. Сильно. Він у огні опалювавсь, присмажувавсь, горів повелику й помаленьку, подужу й полегеньку, поки аж опинивсь на свіжому містечку. МВ. ІІІ. 50.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подужу — див. дуже Словник синонімів Вусика
- подужу — присл., діал. Сильно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подужу — ПОДУ́ЖУ, присл., розм. Сильно, дуже. Він у огні опалювась, присмажувавсь, горів повелику й помаленьку, подужу й полегеньку, поки аж опинивсь на свіжому містечку (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах