подужу

Поду́жу

нар. Сильно. Він у огні опалювавсь, присмажувавсь, горів повелику й помаленьку, подужу й полегеньку, поки аж опинивсь на свіжому містечку. МВ. ІІІ. 50.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подужу — див. дуже Словник синонімів Вусика
  2. подужу — присл., діал. Сильно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подужу — ПОДУ́ЖУ, присл., розм. Сильно, дуже. Він у огні опалювась, присмажувавсь, горів повелику й помаленьку, подужу й полегеньку, поки аж опинивсь на свіжому містечку (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах