1. Словник української мови у 20 томах

подужу

ПОДУ́ЖУ, присл., розм.

Сильно, дуже.

Він у огні опалювась, присмажувавсь, горів повелику й помаленьку, подужу й полегеньку, поки аж опинивсь на свіжому містечку (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подужу — див. дуже Словник синонімів Вусика
  2. подужу — присл., діал. Сильно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подужу — Поду́жу нар. Сильно. Він у огні опалювавсь, присмажувавсь, горів повелику й помаленьку, подужу й полегеньку, поки аж опинивсь на свіжому містечку. МВ. ІІІ. 50. Словник української мови Грінченка