1. Словник української мови Грінченка

поживлятися

Поживля́тися, -ля́юся, -єшся

сов. в. поживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Поживляться, поживиться; пропитываться, пропитаться. Пожививсь, як собака мухою. Ном. № 4763. Бджола шукає, де б їй поживитися. Радомысл. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поживлятися — поживля́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поживлятися — -яюся, -яєшся, недок., поживитися, -живлюся, -живишся; мн. поживляться; док., розм. 1》 Мати з чого-небудь для себе якусь користь, вигоду; користуватися чим-небудь чужим. || Діставати для себе користь, вигоду за чужий рахунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поживлятися — ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОЖИВИ́ТИСЯ, живлю́ся, жи́вишся; мн. пожи́вляться; док., розм. 1. Мати з чого-небудь для себе якусь користь, вигоду; користуватися чим-небудь чужим. Біля них [рудень] росли і .. Словник української мови у 20 томах
  4. поживлятися — Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., ірон., РЕМИГА́ТИ вульг., ТРАПЕЗУВА́ТИ заст., жарт., ірон., ЗАЇДА́ТИ діал., ХАРЧУВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. поживлятися — ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОЖИВИ́ТИСЯ, живлю́ся, жи́вишся; мн. пожи́вляться; док., розм. 1. Мати з чого-небудь для себе якусь користь, вигоду; користуватися чим-небудь чужим. Біля них [рудень] росли і.. Словник української мови в 11 томах