1. Словник української мови Грінченка

позагортати

Позагорта́ти, -та́ю, -єш

гл. Завернуть (во множествѣ). Взяла діти, позагортала. Драг. 411.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позагортати — позагорта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позагортати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Обгорнути чим-небудь, замотати в щось усіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. 2》 Загнути, заломивши краї, кінці чого-небудь (догори, назад і т. ін.) у багатьох місцях. 3》 Загорнути на собі поли одягу (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позагортати — ПОЗАГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого, що. Обгорнути чим-небудь, замотати в щось усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Взяла діти, позагортала (Сл. Б. Грінченка). 2. що. Загнути, заломивши краї, кінці чого-небудь (догори, назад і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. позагортати — ПОЗАГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Обгорнути чим-небудь, замотати в щось усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Взяла діти, позагортала (Сл. Гр.). 2. Загнути, заломивши краї, кінці чого-небудь (догори, назад і т. ін.) у багатьох місцях. Словник української мови в 11 томах