1. Словник української мови Грінченка

позаздрити

Позаздрити, -дрю, -риш

гл. Позавидовать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позаздрити — поза́здрити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позаздрити — -рю, -риш. Док. до заздрити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позаздрити — ПОЗА́ЗДРИТИ, рю, риш, док., кому, на що і без дод. Відчути досаду, роздратування, викликане якоюсь перевагою іншої людини; позавидувати. Круг Параскіци зробилося так просторо, що навіть попадя могла б їй позаздрити (М. Словник української мови у 20 томах
  4. позаздрити — ПОЗА́ЗДРИТИ, рю, риш. Док. до за́здрити. — Круг Параскіци зробилося так просторо, що навіть попадя могла б їй позаздрити (Коцюб., І, 1955, 276); Ох, коли б скоріше, хлопче, мрії ті твої справдились, бо й на їх позаздрить може який-небудь злий божок… (Л. Словник української мови в 11 томах