позаздрити
поза́здрити
-рю, -риш.
Док. до заздрити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позаздрити — поза́здрити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позаздрити — ПОЗА́ЗДРИТИ, рю, риш, док., кому, на що і без дод. Відчути досаду, роздратування, викликане якоюсь перевагою іншої людини; позавидувати. Круг Параскіци зробилося так просторо, що навіть попадя могла б їй позаздрити (М. Словник української мови у 20 томах
- позаздрити — ПОЗА́ЗДРИТИ, рю, риш. Док. до за́здрити. — Круг Параскіци зробилося так просторо, що навіть попадя могла б їй позаздрити (Коцюб., І, 1955, 276); Ох, коли б скоріше, хлопче, мрії ті твої справдились, бо й на їх позаздрить може який-небудь злий божок… (Л. Словник української мови в 11 томах
- позаздрити — Позаздрити, -дрю, -риш гл. Позавидовать. Словник української мови Грінченка