1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заздрити

за́здрити

-рю, -риш, недок., без додатка і кому, чому, на кого – що, рідко в чому.

Відчувати заздрість до кого-, чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заздрити — (виявляти заздрість) завидувати, діал. заздростити. Словник синонімів Полюги
  2. заздрити — за́здрити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. заздрити — Заздростити, дивитися <�поглядати> заздрим оком, поривати очі, зст. завидувати. Словник синонімів Караванського
  4. заздрити — ЗА́ЗДРИТИ (відчувати заздрість), ЗА́ЗДРИТИСЯ розм., ЗАВИ́ДУВАТИ розм., ЗА́ЗДРОСТИТИ діал. Як усі здивуються, коли вона на свято узує їх (чоботи), як усі будуть заздрити їй!.. Словник синонімів української мови
  5. заздрити — За́здрити, -здрю, -здриш, -здрять; не за́здри, -ріть кому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. заздрити — ЗА́ЗДРИТИ, рю, риш, недок,, без додатка і кому, чому, на кого — що, рідко в чому. Відчувати заздрість до кого-, чого-небудь. Як усі здивуються, коли вона на свято узує їх [чоботи], як усі будуть заздрити їй!.. Словник української мови в 11 томах
  7. заздрити — За́здрити, -дрю, -риш гл. = заздростити. — очима. Завистливо, съ завистью смотрѣтъ. Як побачить було, що хто небудь їздить на коняці, то так і заздрить очима. Рудч. Ск. II. 174. Словник української мови Грінченка