1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заздрий

за́здрий

-а, -е, без додатка, рідше на що, до чого.

Який відчуває заздрість, бажає мати те, що належить іншому; заздрісний.

|| Який виражає, виявляє заздрість.

|| у знач. ім. заздрий, -рого, ч.; заздра, -рої, ж. Про людину, яка заздрить кому-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заздрий — за́здрий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. заздрий — див. заздрісний Словник синонімів Вусика
  3. заздрий — ЗАЗДРІСНИЙ завидющий, завидливий, зависливий, зависний; заздрівий. Словник синонімів Караванського
  4. заздрий — ЗА́ЗДРІСНИЙ (схильний до заздрощів), ЗА́ЗДРИЙ, ЗАВИДЮ́ЩИЙ підсил. розм., ЗАВИ́ДЛИВИЙ рідко, ЗАВИ́СНИЙ діал. Ще на початку походу у землю оросів на Батия вчинили замах заздрісні родичі-чингізіди (А. Словник синонімів української мови
  5. заздрий — За́здрий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. заздрий — ЗА́ЗДРИЙ, а, е, без додатка, рідше на що, до чого. Який відчуває заздрість, бажає мати те, що належить іншому; заздрісний. Одна його доля — чорні бровенята, Та й тих люде заздрі не дають носить (Шевч. Словник української мови в 11 томах