заздрити
ЗА́ЗДРИТИ, рю, риш, недок,, без додатка і кому, чому, на кого — що, рідко в чому. Відчувати заздрість до кого-, чого-небудь.
Як усі здивуються, коли вона на свято узує їх [чоботи], як усі будуть заздрити їй!.. (Мирний, III, 1954, 29);
[Мавка:] Се так, як голуби… Я часом заздрила на них: так ніжно вони кохаються… (Л. Укр., III, 1952, 204);
— Тату, що це за почуття, — заздрість? Ти коли-небудь заздрив? (Донч., V, 1957, 337);
Навіть севастопольські хлопчаки, які спочатку навчаються плавати, а потім вже ходити, — і ті заздрили його спритності (Ткач, Жди.., 1959, 21);
Твоя книга говорить йому все, де ти лінувався, де ти поспішав, де ховав убогість думки за зливою слів, де чорно заздрив на чужу роботу (Ю. Янов., І, 1954, 16);
Сестра сестрі заздрить в красоті (Укр.. присл.., 1955, 218).
Значення в інших словниках
- заздрити — (виявляти заздрість) завидувати, діал. заздростити. Словник синонімів Полюги
- заздрити — за́здрити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- заздрити — Заздростити, дивитися <�поглядати> заздрим оком, поривати очі, зст. завидувати. Словник синонімів Караванського
- заздрити — -рю, -риш, недок., без додатка і кому, чому, на кого – що, рідко в чому. Відчувати заздрість до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заздрити — ЗА́ЗДРИТИ (відчувати заздрість), ЗА́ЗДРИТИСЯ розм., ЗАВИ́ДУВАТИ розм., ЗА́ЗДРОСТИТИ діал. Як усі здивуються, коли вона на свято узує їх (чоботи), як усі будуть заздрити їй!.. Словник синонімів української мови
- заздрити — За́здрити, -здрю, -здриш, -здрять; не за́здри, -ріть кому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заздрити — За́здрити, -дрю, -риш гл. = заздростити. — очима. Завистливо, съ завистью смотрѣтъ. Як побачить було, що хто небудь їздить на коняці, то так і заздрить очима. Рудч. Ск. II. 174. Словник української мови Грінченка