1. Словник української мови Грінченка

позамітати

Позаміта́ти, -та́ю, -єш

гл. Замести (во множествѣ). Ой коли б мені та, Господи, ранесенько встати, ой щоб тії два слідочки та й позамітати. Чуб. V. 63.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позамітати — позаміта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позамітати — -аю, -аєш, док. 1》 перех. і без додатка. Замести все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Позамітати сліди. 2》 перех. Покрити все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох чим-небудь сипким (снігом, піском і т. ін.). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позамітати — ПОЗАМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що і без дод. Замести все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Андрій позамітає покої, внесе самовар, піде куди часом треба – ото і вся його робота (М. Словник української мови у 20 томах
  4. позамітати — ПОЗАМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. і без додатка. Замести все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Андрій позамітає покої, внесе самовар, піде куди часом треба — ото і вся його робота (Коцюб. Словник української мови в 11 томах