1. Словник української мови Грінченка

позаточувати

Позато́чувати, -чую, -єш

гл. Закатить, завезти (экипажи куда). Вози у возівню позаточував.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позаточувати — позато́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позаточувати — ПОЗАТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, док. Те саме, що позаго́стрювати. Позаточувати олівці. ПОЗАТО́ЧУВАТИ², ую, уєш, док., що, розм. Про будь-що на колесах – закотити, завести, завезти вручну кудись усе або більшість по одному. Вози у возівню позаточував (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах