позаточувати
ПОЗАТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, док.
Те саме, що позаго́стрювати.
Позаточувати олівці.
ПОЗАТО́ЧУВАТИ², ую, уєш, док., що, розм.
Про будь-що на колесах – закотити, завести, завезти вручну кудись усе або більшість по одному.
Вози у возівню позаточував (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позаточувати — позато́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позаточувати — Позато́чувати, -чую, -єш гл. Закатить, завезти (экипажи куда). Вози у возівню позаточував. Словник української мови Грінченка