1. Словник української мови Грінченка

позголювати

Позго́лювати, -люю, -єш

гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позголювати — позго́лювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позголювати — -юю, -юєш, док., перех. Зголити все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позголювати — ПОЗГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Збрити, зголити все або багато чого-небудь. Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодшали (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. позголювати — ПОЗГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Зголити все або багато чого-небудь. Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодшали (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах