1. Словник української мови Грінченка

позивання

Позива́ння, -ня

с. Привлечете къ суду, судебный процессъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позивання — позива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. позивання — -я, с. Дія за знач. позивати і позиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позивання — ПОЗИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. позива́ти і позива́тися. Конотоп не мале село: без сварки і лайки і без позивання не обійдеться (Г. Квітка-Основ'яненко); Треба помститися за рану, за образу, за все .. Але на позивання треба грошей, багато грошей (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  4. позивання — Позива́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. позивання — ПОЗИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. позива́ти і позива́тися. Конотоп не мале село: без сварки і лайки і без позивання не обійдеться (Кв.-Осн., II, 1956, 183); Треба помститися за рану, за образу, за все.. Але на позивання треба грошей, багато грошей (Тулуб, Людолови, І, 1957, 38). Словник української мови в 11 томах