позивати
Позива́ти, -ва́ю, -єш
гл. Привлекать къ судебной отвѣтственности, предъявлять искъ къ кому, судиться съ кѣмъ. Позиваєте мене і в рокове свято на... суд. К. Кр. 37. Ой пішов міщанин міщаночку позивати, присудили старі люде добре попрохати. Чуб. V. 1075.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позивати — позива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- позивати — (кого) подавати <�учиняти> позов на, подавати скаргу <�до суду> на, притягати до судової відповідальности, порушувати справу проти; позивати до суду Словник синонімів Караванського
- позивати — -аю, -аєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Притягати когось до судової відповідальності, подавати позов на когось, судитися з ким-небудь. Позивати в суд (до суду) — подавати до суду позов на кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позивати — ПОЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого і без прям. дод. 1. Притягати когось до судової відповідальності, подавати позов на когось, судитися з ким-небудь. Усяк знав, що од його у селі усе лихо встає, та, еге! .. Словник української мови у 20 томах
- позивати — СУДИ́ТИСЯ (вести судову справу з кимсь), ТЯГА́ТИСЯ розм., ПОЗИВА́ТИ, ПОЗИВА́ТИСЯ заст., ПРОЦЕСУВА́ТИСЯ діал., ПРАВУВА́ТИСЯ діал. Давай (Онисько і Василь) судитися. Словник синонімів української мови
- позивати — Позива́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- позивати — ПОЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка. 1. Притягати когось до судової відповідальності, подавати позов на когось, судитися з ким-небудь. Усяк знав, що од його у селі усе лихо встає, та, еге!.. Словник української мови в 11 томах