позивати
ПОЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка.
1. Притягати когось до судової відповідальності, подавати позов на когось, судитися з ким-небудь.
Усяк знав, що од його у селі усе лихо встає, та, еге!..ніхто не жалівся на його і не позивав його ніхто, бо багатого батька син був (Кв.-Осн., II, 1956, 255);
Схочу — дам їсти, не схочу — й так буде, а що сам візьмеш — позиватиму як злодія (Л. Укр., III, 1952, 638);
Казав, що просила ніби Марія і його, Якова, щоб звести з чоловіком. Та він радив позивати, а не миритися (Головко, II, 1957, 150).
Позива́ти в суд (до су́ду) — подавати до суду позов на кого-небудь.
Мислі до суду не позивають (Номис, 1864, № 5805);
Повісив [Карпо] голову, мовчить.., той чоловік, що позичав гроші, теж напосів, у суд хоче позивати (Коцюб., І, 1955, 304);
Позива́ти на суд — виклика́ти до суду, подаючи позов на кого-небудь.
[Казидорога:] Хочу злодія на суд громадський позивати (Фр., IX, 1952, 388);
Руб ру́ба позива́є див. руб¹.
2. рідко. Спонукати до задоволення якої-небудь фізіологічної потреби.
— Оця тарань так і позива на воду, — сказала вона й утерла рукавом рота (Морд., І, 1958, 93).
Значення в інших словниках
- позивати — позива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- позивати — (кого) подавати <�учиняти> позов на, подавати скаргу <�до суду> на, притягати до судової відповідальности, порушувати справу проти; позивати до суду Словник синонімів Караванського
- позивати — -аю, -аєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Притягати когось до судової відповідальності, подавати позов на когось, судитися з ким-небудь. Позивати в суд (до суду) — подавати до суду позов на кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позивати — ПОЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого і без прям. дод. 1. Притягати когось до судової відповідальності, подавати позов на когось, судитися з ким-небудь. Усяк знав, що од його у селі усе лихо встає, та, еге! .. Словник української мови у 20 томах
- позивати — СУДИ́ТИСЯ (вести судову справу з кимсь), ТЯГА́ТИСЯ розм., ПОЗИВА́ТИ, ПОЗИВА́ТИСЯ заст., ПРОЦЕСУВА́ТИСЯ діал., ПРАВУВА́ТИСЯ діал. Давай (Онисько і Василь) судитися. Словник синонімів української мови
- позивати — Позива́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- позивати — Позива́ти, -ва́ю, -єш гл. Привлекать къ судебной отвѣтственности, предъявлять искъ къ кому, судиться съ кѣмъ. Позиваєте мене і в рокове свято на... суд. К. Кр. 37. Ой пішов міщанин міщаночку позивати, присудили старі люде добре попрохати. Чуб. V. 1075. Словник української мови Грінченка