позначитися

Познача́тися, -ча́юся, -єшся

сов. в. позначи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл.

1) Обозначаться, обозначиться. 2) Сдѣлаться, стать замѣтнымъ. Левиц. ПЙО. І. 482. І не позначилось ні трохи, а скілько уже брали. Иногда прямо въ значеніи: уменьшиться на видъ. Наче і їмо не сито, а сала в бодні дуже позначилось.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позначитися — позна́чи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позначитися — див. позначатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позначитися — ПОЗНА́ЧИ́ТИСЯ див. познача́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. позначитися — ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ (УБАЧА́ТИСЯ) розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ рідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. позначитися — ПОЗНА́ЧИ́ТИСЯ див. познача́тися. Словник української мови в 11 томах