позоряти

Позоря́ти, -ря́ю, -єш

гл. ? Ой всі поля самарськії позоряли, тільки вони не зоряли, що в річки Са марки, а в кринички Салтанки, де три терни дрібненьких, де два байраки зелененьких. Мет. 437.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me