позоряти
Позоря́ти, -ря́ю, -єш
гл. ? Ой всі поля самарськії позоряли, тільки вони не зоряли, що в річки Са марки, а в кринички Салтанки, де три терни дрібненьких, де два байраки зелененьких. Мет. 437.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me