1. Словник української мови Грінченка

позоставатися

Позоставатися, -таємо́ся, -єте́ся

гл. Остаться (о многихъ). Не стало вже ставать і сала, а тільки самі грінки позоставались. ЗОЮР. І. 290. От і сі діти, що позоставались живі... чогось вже мізерніють. Левиц. І. 139.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позоставатися — позостава́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. позоставатися — -ається, -аємося, -аєтеся і рідше позостатися, -анеться, -анемося, -анетеся і рідко позоставати, -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Залишитися де-небудь, не покинути якогось місця (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позоставатися — ПОЗОСТАВА́ТИСЯ, ає́ться, аємо́ся, аєте́ся і рідше ПОЗОСТА́ТИСЯ, а́неться, а́немося, а́нетеся і рідко ПОЗОСТАВА́ТИ, ає́, аємо́, аєте́, док. 1. Залишитися де-небудь, не покинути якогось місця (про всіх або багатьох). Рушили [бурлаки] в далеку дорогу. Словник української мови у 20 томах
  4. позоставатися — ПОЗОСТАВА́ТИСЯ, а́ється, аємо́ся, аєте́ся і рідше ПОЗОСТА́ТИСЯ, а́неться, а́немося, а́нетеся і рідко ПОЗОСТАВА́ТИ, ає́, аємо́, аєте́, док. 1. Залишитися де-небудь, не покинути якогось місця (про всіх або багатьох). Рушили [бурлаки] в далеку дорогу. Словник української мови в 11 томах