позоставатися

ПОЗОСТАВА́ТИСЯ, а́ється, аємо́ся, аєте́ся і рідше ПОЗОСТА́ТИСЯ, а́неться, а́немося, а́нетеся і рідко ПОЗОСТАВА́ТИ, ає́, аємо́, аєте́, док.

1. Залишитися де-небудь, не покинути якогось місця (про всіх або багатьох).

Рушили [бурлаки] в далеку дорогу. Тільки позоставались ті, що поженились вдруге при живих жінках (Н.-Лев., II, 1956, 254);

— Іди собі. А ми позостанемось (Загреб., Диво, 1968, 165);

// Відстати, відірватися від кого-, чого-небудь, що рухається (про все або багато чогось, усіх або багатьох).

Аж от шлях самий — далеченько селитьби й сади позоставалися… (Вовчок,І, 1955, 335).

2. Зберегти попередній стан (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).

Хазяйка не дала мені з старим добре й розговоритися — принесла чашки і знов заторохтіла: .. які панночки повиходили заміж, які ще позоставались (Стор., І, 1957, 81);

— Не ростуть чогось мої діти.. От і ці двойко, позоставались живі… чогось вже мізерніють, кривляться… (Н.-Лев., І, 1956, 120);

Невже ж погнуться козаки, Які в живих позаставали? (Рильський, Україна, 1938, 21).

3. Продовжити існування, зберегтися, не зникнути (про все або багато чого-небудь).

Лише на верхів’ях, на самих тоненьких гілочках подекуди позоставались самотні листочки і тріпочуться, і тремтять (Хотк., І, 1966, 35);

Усе славне, світовеє Розлетиться й пропаде, Тільки чистеє, святеє Позостанеться навік (Кост., І, 1967, 90);

Все, що вляглося за зиму,.. з величезними крижаними хрестами, що всюди позоставалися на річці після водохрещі, з незграбними сніговими бабами.., — все це.. стрімголов неслося до весняних просторів Дніпра (Гончар, II, 1959, 202);

// Виявитися, залишитися після використання, вжитку і т. ін.

[Xимка:] Я, тіточко, качку спекла, закуски, що позоставались тоді, як у панича були гості, — припасла… (Мирний, V, 1955, 223);

// від кого — чого, по кому — чому. Зберегтися як слід, залишок чогось, що зникло, минуло, або після відходу, смерті кого-небудь (про все або багато чогось).

Недалечко.. збудована нова мурована церква.., оточена оградою з каменю, що позостався од старої будови (Стор., І, 1957, 257);

— Як пішли пересельці на Амур, дак позоставалися від їх наділи (Гр., II, 1963, 316);

Від великих снігових заметів позоставалися тільки маленькі брудні горбочки (Сміл., Сашко, 1954, 24).

4. Опинитися в якому-небудь стані, становищі, стати ким-, чим-небудь або яким-небудь (про всіх або багатьох).

Діти позоставалися сиротами.