позоставатися

ПОЗОСТАВА́ТИСЯ, ає́ться, аємо́ся, аєте́ся і рідше ПОЗОСТА́ТИСЯ, а́неться, а́немося, а́нетеся і рідко ПОЗОСТАВА́ТИ, ає́, аємо́, аєте́, док.

1. Залишитися де-небудь, не покинути якогось місця (про всіх або багатьох).

Рушили [бурлаки] в далеку дорогу. Тільки позоставались ті, що поженились вдруге при живих жінках (І. Нечуй-Левицький);

– Іди собі. А ми позостанемось (П. Загребельний);

// Відстати, відірватися від кого-, чого-небудь, що рухається (про все або багато чогось, усіх або багатьох).

Аж от шлях самий – далеченько селитьби й сади позоставалися... (Марко Вовчок).

2. Зберегти попередній стан (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).

Хазяйка не дала мені з старим добре й розговоритися – принесла чашки і знов заторохтіла: .. які панночки повиходили заміж, які ще позоставались (О. Стороженко);

– Не ростуть чогось мої діти .. От і ці двойко, позоставались живі... чогось вже мізерніють, кривляться... (І. Нечуй-Левицький);

Невже ж погнуться козаки, Які в живих позоставали? (М. Рильський).

3. Продовжити існування, зберегтися, не зникнути (про все або багато чого-небудь).

Лише на верхів'ях, на самих тоненьких гілочках подекуди позоставались самотні листочки і тріпочуться, і тремтять (Г. Хоткевич);

Усе славне, світовеє Розлетиться й пропаде, Тільки чистеє, святеє Позостанеться навік (М. Костомаров);

Все, що вляглося за зиму, .. з величезними крижаними хрестами, що всюди позоставалися на річці після водохрещі, з незграбними сніговими бабами.., – все це .. стрімголов неслося до весняних просторів Дніпра (О. Гончар);

// Виявитися, залишитися після використання, вжитку і т. ін.

[Химка:] Я, тіточко, качку спекла, закуски, що позоставались тоді, як у панича були гості, – припасла... (Панас Мирний);

// від кого – чого, по кому – чому. Зберегтися як слід, залишок чогось, що зникло, минуло, або після відходу, смерті кого-небудь (про все або багато чогось).

Недалечко .. збудована нова мурована церква.., оточена оградою з каменю, що позостався од старої будови (О. Стороженко);

– Як пішли пересельці на Амур, дак позоставалися від їх наділи (Б. Грінченко);

Від великих снігових заметів позоставалися тільки маленькі брудні горбочки (Л. Смілянський).

4. Опинитися в якому-небудь стані, становищі, стати ким-, чим-небудь або яким-небудь (про всіх або багатьох).

Діти позоставалися сиротами.