1. Словник української мови Грінченка

позціплювати

Позціплювати, -люю, -єш

гл. — зуби, руки. Стиснуть, сжать (во множествѣ). Позціплювали зуби та й лежать як неживі.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позціплювати — позці́плювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позціплювати — -юю, -юєш, док., перех. Зціпити (зуби, уста, кулаки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позціплювати — ПОЗЦІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Про всіх або багатьох – сильно і щільно стиснути, звести докупи (зуби, вуста, кулаки і т. ін.). Позціплювали зуби та й лежать як неживі (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. позціплювати — ПОЗЦІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Зціпити (зуби, уста, кулаки і т. ін.). Позціплювали зуби та й лежать як неживі (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах