позціплювати
позці́плювати
-юю, -юєш, док., перех.
Зціпити (зуби, уста, кулаки і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позціплювати — позці́плювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позціплювати — ПОЗЦІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Про всіх або багатьох – сильно і щільно стиснути, звести докупи (зуби, вуста, кулаки і т. ін.). Позціплювали зуби та й лежать як неживі (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- позціплювати — ПОЗЦІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Зціпити (зуби, уста, кулаки і т. ін.). Позціплювали зуби та й лежать як неживі (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- позціплювати — Позціплювати, -люю, -єш гл. — зуби, руки. Стиснуть, сжать (во множествѣ). Позціплювали зуби та й лежать як неживі. Словник української мови Грінченка