пойда

По́йда, -ди

ж. = побігайка. А, а, гойда! чужа мати пойда, а нашая пані, ходить у жупані. Макс. (1849). 105.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пойда — по́йда іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. пойда — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  3. пойда — -и, ж., діал., зневажл. Непосида, побігайка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пойда — ПО́ЙДА, и, ж., діал., зневажл. Непосида, побігайка. Охрім в корчмі Пойді кумі Весільних затягає (П. Гулак-Артемовський). Словник української мови у 20 томах
  5. пойда — ПО́ЙДА, и, ж., діал., зневажл. Непосида, побігайка. Охрім в корчмі Пойді кумі Весільних затягає (Г.-Арт., Байки.., 1958, 136). Словник української мови в 11 томах