пойда
ПО́ЙДА, и, ж., діал., зневажл.
Непосида, побігайка.
Охрім в корчмі Пойді кумі Весільних затягає (П. Гулак-Артемовський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пойда — по́йда іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- пойда — див. жвавий Словник синонімів Вусика
- пойда — -и, ж., діал., зневажл. Непосида, побігайка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пойда — ПО́ЙДА, и, ж., діал., зневажл. Непосида, побігайка. Охрім в корчмі Пойді кумі Весільних затягає (Г.-Арт., Байки.., 1958, 136). Словник української мови в 11 томах
- пойда — По́йда, -ди ж. = побігайка. А, а, гойда! чужа мати пойда, а нашая пані, ходить у жупані. Макс. (1849). 105. Словник української мови Грінченка