покаменіти
Покаменіти, покам'яніти, -ніємо, -єте
гл. Окаменѣть (о многихъ). Він за двері та Онилку й веде за руку. Ми й покаменіли. Г. Барв. 210. Вони обидві й покам'яніли. Мнж. 134.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покаменіти — покамені́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покаменіти — див. покам'яніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покаменіти — ПОКАМЕНІ́ТИ див. покам'яні́ти. Словник української мови у 20 томах
- покаменіти — Покамені́ти і покам’яні́ти, -ні́ємо, звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покаменіти — ПОКАМЕНІ́ТИ див. покам’яні́ти. Словник української мови в 11 томах