покидьок
Поки́дьок, -дька
м. = покидька. Грин. І. 238.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покидьок — по́ки́дьок іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- покидьок — див. покидьки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покидьок — ПО́КИ́ДЬОК див. по́ки́дьки. Словник української мови у 20 томах
- покидьок — НА́ВОЛОЧ (збірн., зневажл. — підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; зневажл., лайл. — підла, нікчемна, шкідлива для суспільства людина), НЕ́ГІДЬ, НЕ́ЧИСТЬ, ПО́ГАНЬ, СВОЛО́ТА, ГИДО́ТА, ГИДЬ, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА книжн. заст.; ПО́КИ́ДЬКИ мн. (одн. Словник синонімів української мови
- покидьок — ПО́КИ́ДЬОК див. по́ки́дьки. Словник української мови в 11 томах