1. Орфографічний словник української мови

покидьок

по́ки́дьок

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покидьок — див. покидьки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покидьок — ПО́КИ́ДЬОК див. по́ки́дьки. Словник української мови у 20 томах
  3. покидьок — НА́ВОЛОЧ (збірн., зневажл. — підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; зневажл., лайл. — підла, нікчемна, шкідлива для суспільства людина), НЕ́ГІДЬ, НЕ́ЧИСТЬ, ПО́ГАНЬ, СВОЛО́ТА, ГИДО́ТА, ГИДЬ, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА книжн. заст.; ПО́КИ́ДЬКИ мн. (одн. Словник синонімів української мови
  4. покидьок — ПО́КИ́ДЬОК див. по́ки́дьки. Словник української мови в 11 томах
  5. покидьок — Поки́дьок, -дька м. = покидька. Грин. І. 238. Словник української мови Грінченка