покректати
Покректа́ти, -кчу́, -чеш
гл. Покряхтѣть. Випив, покректав, утерся. Ном. № 2981.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покректати — покректати (182) — відкашлятися [MО,V] Словник з творів Івана Франка
- покректати — покректа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покректати — -крекчу, -крекчеш, док. Кректати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покректати — ПОКРЕКТА́ТИ, крекчу́, кре́кчеш, док. Кректати якийсь час. Циган дмухнув [випив] разом з кварту, покректав, закусив та так повеселів, що аж підскочив (П. Куліш); Хома Петрович подивився на Альошу, покректав, запалив свою люльку (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
- покректати — ПОКРЕКТА́ТИ, крекчу́, кре́кчеш, док. Кректати якийсь час. Циган дмухнув [випив] разом з кварту, покректав, закусив та так повеселів, що аж підскочив (П. Куліш, Вибр., 1969, 201); Хома Петрович подивився на Альошу, покректав, запалив свою люльку (Мик., II, 1957, 262). Словник української мови в 11 томах