1. Словник української мови у 20 томах

покректати

ПОКРЕКТА́ТИ, крекчу́, кре́кчеш, док.

Кректати якийсь час.

Циган дмухнув [випив] разом з кварту, покректав, закусив та так повеселів, що аж підскочив (П. Куліш);

Хома Петрович подивився на Альошу, покректав, запалив свою люльку (І. Микитенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покректати — покректати (182) — відкашлятися [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. покректати — покректа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. покректати — -крекчу, -крекчеш, док. Кректати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. покректати — ПОКРЕКТА́ТИ, крекчу́, кре́кчеш, док. Кректати якийсь час. Циган дмухнув [випив] разом з кварту, покректав, закусив та так повеселів, що аж підскочив (П. Куліш, Вибр., 1969, 201); Хома Петрович подивився на Альошу, покректав, запалив свою люльку (Мик., II, 1957, 262). Словник української мови в 11 томах
  5. покректати — Покректа́ти, -кчу́, -чеш гл. Покряхтѣть. Випив, покректав, утерся. Ном. № 2981. Словник української мови Грінченка