покуть
Покуть, -тя
м. = Покуття. Рудч. Ск. І. 40.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покуть — див. куток Словник синонімів Вусика
- покуть — -я, ч. Те саме, що покуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покуть — по́куть іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- покуть — ПО́КУТЬ, я, ч. Те саме, що по́куття. Маруся сідає за столом на покуті, коло неї старша дружка (І. Нечуй-Левицький); В поліській хаті Коласа книжки Лежать на покуті (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- покуть — По́куть, -тя; на по́куті; див. по́куття Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покуть — ПО́КУТЬ, я, ч. Те саме, що по́куття. Маруся сідає за столом на покуті, коло неї старша дружка (Н.-Лев., II, 1956, 422); В поліській хаті Коласа книжки Лежать на покуті (Рильський, Сад.., 1955, 33). Словник української мови в 11 томах