1. Словник української мови у 20 томах

покуть

ПО́КУТЬ, я, ч.

Те саме, що по́куття.

Маруся сідає за столом на покуті, коло неї старша дружка (І. Нечуй-Левицький);

В поліській хаті Коласа книжки Лежать на покуті (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покуть — див. куток Словник синонімів Вусика
  2. покуть — -я, ч. Те саме, що покуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покуть — по́куть іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. покуть — По́куть, -тя; на по́куті; див. по́куття Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. покуть — ПО́КУТЬ, я, ч. Те саме, що по́куття. Маруся сідає за столом на покуті, коло неї старша дружка (Н.-Лев., II, 1956, 422); В поліській хаті Коласа книжки Лежать на покуті (Рильський, Сад.., 1955, 33). Словник української мови в 11 томах
  6. покуть — Покуть, -тя м. = Покуття. Рудч. Ск. І. 40. Словник української мови Грінченка