1. Словник української мови Грінченка

покірник

Покірник, -ка

м. Покорный кому чоловѣкъ. Рятуй душу мою, Спасе: я покірник твій прихильний. К. Псал. 198.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покірник — див. покірний Словник синонімів Вусика
  2. покірник — -а, ч. Покірний комусь чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покірник — ПОКІ́РНИК, а, ч. Покірний комусь чоловік. Словник української мови у 20 томах